Трипільські знахідки

У село Легедзине, що на Черкащині, тривають розкопки поселень Трипільської культури. Днями французький меценат Бертран Кост і група представників українських ЗМІ завітали до археологів. Як зазначив Володимир Круц, керівник експедиції, це найбільше з відомих трипільських поселень, що існувало між селами Легедзине та Тальянки. Вчені вже давно зацікавилися поселеннями-гігантами трипільців в Буго-Дністровському межиріччі, площа яких вражає своїми розмірами: Тальянки — 450 га, Майданецьке — 250 га. Завдяки геомагнітній зйомці було виявлено, що вони налічували від 1500 до 2800 будівель, розташованих концентричними колами, які заселяли від шести до 25-ти тисяч мешканців. Наразі розкопали менш ніж півсотні поселень. За словами керівника експедиції, над кожним працюють по півмісяця, аби лише розчистити місце і дістатися верхнього шару конструкцій.

За словами Олексія Корвіна-Піотровського, керівника проекту, цього року було знайдено помешкання з унікальними архітектурними деталями: підлогою та жертовником, що надзвичайно добре збереглися. Уперше вдалося встановити, що люди, які залишали це житло, забрали з собою піч — символ сімейного вогнища. Знайдений під житлом горщик, ймовірно, був родинним оберегом. Керівник проекту наголосив, що такі результати дають змогу робити висновки щодо мікрохронології розвитку поселень.

Експедиція з розкопок трипільських поселень стартувала 1981 року. Уже понад десять років пан Кост бере участь у фінансуванні досліджень, час від часу він приїздить на місця розкопок, щоб побачити, як виконуються роботи, спільно з експедицією відсвяткувати успіхи і здобутки, розв’язати певні проблеми, що виникають під час проведення робіт. Що ж спонукало французького бізнесмена до створення 2001 року спільного проекту Інституту археології НАН України та благодійного фонду SEARCH Foundation «Дослідження поселень — велетнів трипільської культури»?

— Україна — молода незалежна держава з давньою історією. Усі багато говорили про Трипільську культуру, але ніхто нічого не робив. Тому я вирішив допомогти Інститутові археології НАН України, — каже Б. Кост.

До речі, упродовж останніх років експедиція повністю фінансується за рахунок меценатів, жодних державних коштів на розкопки науковці не отримують. «Мріємо бодай про те, аби чиновники дозволили розширити коло пошуків, допомогли створити сприятливі умови для роботи, і все ж таки усвідомили, що фінансування проектів із збереження історичної спадщини сприятиме утвердженню патріотизму українського народу», — наголосили учасники експедиції.

“День”

Leave a Reply

Your email address will not be published.